Спочатку варто зрозуміти, що ж означає ця «мертва секунда». Насправді в ній немає нічого магічного - це просто секундна стрілка, яка рухається по циферблату не плавно, як зазвичай, а стрибками. Це ускладнення також називають True Beat або Seconde morte, і хоча зустрічається воно доволі рідко, воно досі хвилює уми інженерів і годинникових майстрів 🔧
Історія «мертвої секунди»
Ідея подібного ускладнення виникла понад 200 років тому. Її метою було змусити секундну стрілку «крокувати» строго з частотою 1 герц. Згадаймо сонячні годинники: їхня точність залежала від погоди - починався дощ, і вони зупинялися 🌧️. Водяні годинники могли вимірювати лише заздалегідь заданий інтервал. Минуло багато часу, перш ніж вдалося змусити стрілку рівномірно рухатися. І коли це вдалося - з’явилося прагнення вимірювати час з точністю до секунди. Так народився хронограф 🕰️
Перед майстрами постали дві задачі:
Стрілку потрібно було навчити зупиняти за бажанням, не зупиняючи весь механізм.
Потрібно було забезпечити крок в одну секунду - як у підлогових маятникових годинниках. Для цього необхідно було правильно розрахувати довжину й масу маятника.
Однак для наручних годинників такі рішення не підходили - вони занадто чутливі до ударів і вібрацій. Тому треба було придумати спосіб, за якого секундна стрілка була б незалежною від балансу 🌀
Так з’явилися два підходи: одні майстри створювали окремий механізм вимірювання часу (хронограф), інші - намагалися зробити так, щоб основна секундна стрілка «завмирала» щосекунди. Саме на цьому принципі ґрунтується True Beat. Його першим розробником вважається женевський майстер Жан-Мозе Пузе, який у 1777 році створив механізм з незалежним приводом стрілок 🧠
Злет і забуття ускладнення
Попри успіх, ідея незабаром відійшла на другий план. Але через 10 років Пузе презентував нову систему спуску, яка разом із великим балансом забезпечувала частоту в 1 Гц. Однак вона підходила лише для великих годинників - у наручних її використати не вдавалося.
Використовували і китайський дуплекс, і швейцарський анкерний спуск, але все безуспішно. Лише в середині XX століття інтерес до «мертвої секунди» відродився - майстри шукали дешевшу альтернативу хронографу.
Було знайдено просте рішення - проміжне колесо 🛞, з’єднане з віссю секундної стрілки через пружину. Вісь утримувалась штифтом і звільнялась, коли колесо робило необхідну кількість мікрообертів. Стрілка «стрибала» на одне ділення. Це було надзвичайно корисно для лікарів і моряків 🧭
Першим брендом, що реалізував Seconde morte, була швейцарська Lovary, а згодом - Omega, яка використала базовий механізм 30T2 SC і винесла стрілку на окремий циферблат на 6 годин. Було випущено понад 1000 моделей у золотих корпусах, але через проблеми зі змащенням виробництво припинили ❌
У 1954 році Rolex презентував модель True-Beat, орієнтовану на медиків. Годинники базувались на Oyster з модифікованим калібром і спеціальною вилкою, що контактувала з храповими колесами. Незважаючи на простоту, механізм виявився ненадійним, і модуль Seconde morte був видалений з подальших моделей 🧬
Сучасне відродження
Після цього ініціативу підхопила компанія Chezard - підрозділ консорціуму ESA (тепер ETA). Вони стали найбільшими виробниками механізмів True Beat. Але навіть ці прості рішення не закріпились у годинниковій індустрії. Причина проста: конструкції з проміжним колесом забирали надто багато енергії в кінці колісної передачі, і будь-яке незначне порушення - як-от застигла змазка - призводило до зупинки механізму 😩
З появою кварцових годинників ідея Seconde morte втратила актуальність. Але відродження механіки дало їй нове життя. У 2001 році Panerai представила PAM80 Radiomir Independent. У 2003-му F.P. Journe використав «мертву секунду» у моделі Tourbillon Souverain, в парі з механізмом постійної сили 🔁
Audemars Piguet реалізував ідею в Millenary Escape за допомогою зіркоподібних коліс. А у 2014 році Arnold & Son представив DSTB, у якому ускладнення розташоване зі сторони циферблата й чітко видно завдяки сапфіровому склу. Механізм використовує подвійне колесо, триб і рубіновий важіль 💎
Згодом ідею реалізували Jaeger-LeCoultre, Jaquet Droz, Angelus, Habring², Panerai, De Bethune, Grönefeld, Chronoswiss та інші.
Особливо відзначився німець Карстен Фрайсдорф, який для Chronoswiss розробив модель Sauterelle, яку назвали однією з найточніших із «мертвою секундою» 🏆
Спроби створити надійну конструкцію True Beat досі тривають. Але експерти та великі бренди вже почали замислюватися над самою доцільністю ідеї: чи дійсно частота в 1 Гц достатньо точна для сучасності, і чи виправдані всі ці складні інженерні рішення...⏳
